ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ІІ. ФОРМИ ДІЙ АЕРОМОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Следующая

Залежно від визначених завдань підрозділи, частини та з'єднання аеромобільних військ діють у якості повітряних десантів (тактичні, оперативно-тактичні, оперативні, оперативно-стратегічні), ведуть десантно-штурмові дії (десантно-ударні, десантно-рейдові, диверсійно-пошукові) та аеромобільні дії (аеромобільно-ударні, аеромобільно-патрульні, аеромобільно-пошукові)(мал. 2.1.)

мал. 2.1.

Залежно від складу та поставлених завдань повітряні десанти бувають:

- тактичні повітряні десанти - до аеромобільного (десантно-штурмового, парашутно-десантного) батальйону, які самостійно можуть діяти в тилу противника - до 1 доби.

- оперативно-тактичні повітряні десанти - до повітрянодесантної (аеромобільної, десантно-штурмової) бригади, яка самостійно може діяти в тилу противника до 3-х діб.

- оперативні повітряні десанти - до 2-х з'єднань аеромобільних військ (повітрянодесантна та аеромобільна (десантно-штурмова) бригада), які самостійно можуть діяти в тилу противника до 5 діб.

- оперативно-стратегічні повітряні десанти - не менше 3-х з'єднань і частин аеромобільних військ (повітрянодесантна та аеромобільна (десантно-штурмова) бригада, окремі аеромобільні полки, які самостійно можуть діяти в тилу противника не менше 7 діб.

Десантування(від французької descente – висадка, спуск)- це перекидання повітрям підрозділів, частин та з'єднань у тил противника для виконання бойових завдань. Воно включає: зліт літаків (вертольотів) з десантом, побудову їх бойових порядків, переліт у район десантування, викидання або висадку десанту в районі десантування (див. мал. 2.2, 2.3).

Десантування може проводитись у будь яку пору року, вдень та вночі, в простих та складних метеорологічних умовах, що забезпечують нормальну роботу повітрянодесантної техніки і безпечне приземлення особового складу.

Десантування характеризується дальністю, глибиною, тривалістю, висотою польоту авіації та висотою викидання (висадки) десанту.

Глибина десантування повітряних десантів - відстань від лінії зіткнення сторін, на початок викидання десанту до району десантування. Вона визначається замислом, умовами обстановки, бойовим складом і задачами десантів, задачами військ, що наступають, а також можливістю безперервної підтримки, прикриття і забезпечення десантів в ході ведення ними боїв у тилу противника, і може складати: тактичних повітряних десантів - до 30км; оперативно-тактичних повітряних десантів - до 70км; оперативних повітряних десантів - до 150км; оперативно-стратегічних повітряних десантів - 250км і більше.

Для виконання завдань по знищенню особливо важливих об'єктів у тилу противника можливо планувати висадку повітряних десантів глибина десантування та їх склад залежить виключно від поставленого завдання та умов обстановки.

Дальність десантування - це відстань від вихідного району для десантування (дальня границя району від лінії зіткнення сторін) до району десантування (центр району десантування де знаходяться площадки приземлення).

Тривалість десантування - це час необхідний на зліт авіації, побудову бойових порядків, переліт у район десантування, викидання або висадку десанту у районі десантування.

Висота польоту авіації - це відстань від поверхні землі до літаків (вертольотів) у ході польоту авіації від вихідного району для десантування до району десантування. Вона залежить від дальності десантування, ступеню придушення ППО противника, пори року та часу доби. Як правило політ авіації здійснюється із перемінним профілем.

Висота викидання (висадки) - це відстань від поверхні землі до літаків (вертольотів) в час коли здійснюється викидання (висадка) десанту. Вона залежить від ТТХ повітрянодесантної техніки, побудови бойових порядків авіації за висотою та рельєфу місцевості в районі десантування. Як правило викидання десанту здійснюється з малих висот.

Для підготовки повітряного десанту, АА і ВТА до десантування і бойових дій призначається вихідний район для десантування (ВРД). Він включає: основні і запасні аеродроми (посадочні площадки:1,5км х 0,5км) для частин АА та ВТА, основні і запасні райони зосередження (для бригади, полку - до 100 кв. км; для батальйону - до 10 кв. км; роти - до 3 кв. км) та основні і запасні райони очікування (на відстані 5-10км від аеродромів зльоту) військ, що десантуються. ВРД призначаються на відстані 50-120км (АА) і більше (ВТА) від лінії зіткнення сторін, і обмежуються радіусом польоту АА та ВТА. Розмір ВРД залежить від складу повітряного десанту, його задач, характеру місцевості, наявності аеродромної мережі (посадочних площадок) придатних до прийому АА і ВТА, способів та умов десантування.

У випадку підготовки підрозділів до десантування у стислі терміни, вони можуть виходити із районів зосередження безпосередньо на аеродроми, минаючи райони очікування. Коли десантування проводиться тільки вертольотами, райони очікування, як правило, не призначаються.

Аеродроми (посадочні площадки) у ВРД призначаються, по можливості, поблизу районів зосередження. Посадочні площадки для вертольотів призначаються, як правило, безпосередньо у районах зосередження десанту, або поблизу них. Розміри площадок (до 1,5км в довжину і 0,5-0,7км в ширину) повинні дозволяти одночасне розміщення на кожній не менше ескадрильї вертольотів і їх зліт. Запасні аеродроми (посадочні площадки) використовуються у випадку виходу зі строю основних.

Підрозділи повітряного десанту, які десантуються з одного аеродрому одним вильотом військово-транспортної авіації, складають аеродромну групу. Один із командирів підрозділів, які входять до складу аеродромної групи, призначається старшим і відповідає за своєчасну підготовку всіх підрозділів аеродромної групи до десантування та бойових дій.

Переліт АА та ВТА з десантом у район десантування, як правило, здійснюється у смузі прольоту. Ширина смуги прольоту складається із ширини побудови бойового порядку АА (ВТА) та двох відстаней ураження засобів ППО загальновійськових підрозділів противника (ширина для АА 4-6км).

Смуга прольоту, як правило, знаходиться у смузі подавлений засобів ППО противника ширина, якої складається із двох відстаней ураження засобів ППО противника малої дальності і складає 60-100 кілометрів.

Побудова бойових порядків АА (ВТА) при десантуванні визначається умовами обстановки, характером бойових завдань десанту, можливостями засобів та систем між літакової навігації і повинно забезпечити мінімальні терміни викидання (висадки) повітряного десанту, безпеку польоту літаків (вертольотів) і приземлення особового складу після викидання, найменшу уразливість літаків (вертольотів) від засобів ППО противника.

В ході десантування бойовий порядок ВТА складається із декількох колон і включає групу забезпечення (наведення та РЕБ) та десантну групу.

Бойовий порядок ВТА і АА, як правило, включає групу розвідки та позначення площадок приземлення, групу подавлення засобів ППО, групу передового загону, групу РЕБ, десантну групу (головні сили), групу пошуково-рятувального забезпечення, резервну групу, демонстраційну групу, групу прикриття (головна, бокові, тильна)(див. мал.2.6).

При організації бойового польоту ВТА і АА призначаються: вихідний рубіж, контрольні пункти (рубежі) та рубіж бойового розходження. Віддалення вихідного рубежу від ВРД повинно забезпечувати побудову бойового порядку частин ВТА і АА і може складати 15-30км. Контрольні пункти (рубежі) вибираються на кожному маршруті польоту через 30-50км і в місцях різкої зміни напрямку та профілю польоту.

Рубіж: бойового розходження призначається для перешикування частин (підрозділів) ВТА і АА, заходу їх на площадки приземлення та об'єкти атаки. Його віддалення від площадок приземлення (об'єктів для атаки з повітря) повинно забезпечити виконання маневрів для посадки вертольотів та нанесення ударів по об'єктам противника з повітря і складає 5-8км.

За доставку повітряного десанту в район десантування відповідає командир авіаційного з'єднання (частини, підрозділу) і після викидання (висадки) авіація повертається на свої аеродроми, а десант діє самостійно.

А в ході ведення десантно-штурмових ( аеромобільних) дій за виконання завдань в повному обсязі (від зльоту вертольотів для виконання завдань до їх повернення після виконання завдань) відповідають командири десантно-штурмових, (аеромобільних) загонів та груп, які діють на вертольотах

Для викидання (висадки) повітряного десанту у тилу противника призначаються основні та запасні райони десантування (РД), які включають основні та запасні площадки приземлення (при десантуванні парашутним способом - розмірами 2км х 5км, призначаються, по можливості, якомога ближче до об'єктів захоплення десанту) та аеродроми придатні для безпечного приземлення особового складу, повітрянодесантної техніки, посадки вертольотів та літаків ВТА. Запасні райони десантування призначаються з урахуванням того, щоб повітряний десант після викидання (висадки), був здатний виконувати головне завдання.

Розмір районів десантування (РД) залежить від складу десантів, їх завдань, характеру місцевості, засобів і умов десантування і може складати: для бригади (полку) - до 20км х 20км, для батальйону - до 5км х 5км, роти - до 2км х 2км.

Викидання (висадка) повітряного десанту може здійснюватись на об'єкт захвату, поблизу об'єкта (до 3км) і на деякій відстані від об'єкту захвату (більше 3км).

Застосування десантно-штурмового і повітрянодесантного компонентів включає:

· завдання вогневих ударів по угрупованнях військ, засобах ППО та інших об'єктах противника у смузі прольоту ВТА та АА, районі десантування та прилеглих до нього районах;

· одночасне або послідовне десантування повітряного десанту;

· бойові дії десанту в тилу противника;

· бойові дії авіації, ракетних військ щодо підтримки десанту;

· бойові дії військ протиповітряної оборони щодо прикриття ВТА та АА і повітряних десантів;

· перекидання військ та бойової техніки з метою посилення десантів та подання їм матеріальних засобів.

Десантно-штурмові дії - це сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем та часом дій аеромобільних з'єднань, частин і підрозділів та приданих або штатних з'єднань, частин і підрозділів армійської авіації щодо десантування та виконання бойових завдань у тилу противника, які проводяться за єдиним замислом і планом. Вони бувають : десантно-ударні; десантно-рейдові; диверсійно-пошукові.

Десантно-ударні дії - це дії десантно-штурмових загонів і груп у тактичній, оперативній та стратегічній глибині з метою виведення із пат розвіданих координатних об'єктів противника (див. мал. 2.7.). Тривалість ведення десантно-ударних дій визначається часом знаходження у повітрі вертольотів і складає біля 2 годин. Схема дій: десантування-удар-маневр (повернення через лінію бойового зіткнення сторін). Найбільш характерні в оборонних операціях.

мал. 2.8. Десантно-ударні дії.

Десантно-рейдові дії - дії з метою пошуку, до розвідки і послідовного знищення декількох об'єктів у визначеній зоні або смузі. (див. мал. 2.9.). Тривалість ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених десантам завдань.

мал. 2.9. Десантно-рейдові дії.

Схема ведення десантно-рейдових дій: пошук і до розвідка - висадка десанту - швидкий короткий удар - маневр в інший район - пошук - удар - маневр (повернення через лінію бойового зіткнення сторін). Враховуючи раптовість і швидкоплинність такого способу, удари наносяться з ходу, в більшості випадків без залучення додаткових сил та засобів, тільки силами десантів і вертольотів. Цей спосіб більш придатний наступальним операціям.

Диверсійно-пошукові дії - здійснюються малими підрозділами - групами (взвод, іноді рота), що озброєні стрілецькою зброєю, вибуховими та протитанковими засобами.

мал. 2.10. Диверсійно-пошукові дії.

Схема дій: засідки; пошук і нальоти; мінування та руйнуванням шляхів; демонстративні дії з метою затягування противника на перешкоди та райони загороджень; знищення (вивід з ладу) елементів систем управління та постачання; зруйнування об’єктів місцевої інфраструктури; розвідки для наведення авіації і артилерії. В усіх випадках диверсійно-пошукові дії проводяться з максимальною прихованістю, рішуче і без тривалого зіткнення з силами противника (мал. 2.10.).

Аеромобільні дії - це сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем та часом дій аеромобільних з'єднань, частин і підрозділів та приданих або штатних з'єднань, частин і підрозділів армійської авіації щодо перекидання повітрям та виконання завдань, які проводяться за єдиним замислом і планом, у ході проведення спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій. Вони бувають : аеромобільно-ударні ; аеромобільно-патрульні ; аеромобільно-пошукові.

Аеромобільно-ударні дії- це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій з метою виведення із ладу (ліквідації) розвіданих координатних об'єктів (див. мал. 2.11.). Тривалість ведення аеромобільно-ударних дій визначається часом знаходження у повітрі вертольотів і складає біля 2 годин.

мал. 2.11. Аеромобільно-ударні дії.

Аеромобільно-патрульні дії - це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій з метою до розвідування і послідовного виведення із ладу (ліквідації) об'єктів у визначеній смузі (напрямку) (див. мал. 2.12-2.13.).

Тривалість ведення аеромобільно-патрульних дій визначається часом необхідним для виконання поставлених завдань. Поповнення запасів матеріальних засобів та дозаправлення вертольотів здійснюється із базових районів

мал. 2.12. Аеромобільно-патрульні дії (варіант : Ізоляція у взаємодії з підрозділами ДПС ділянки кордону до початку конфлікту під час введення надзвичайного стану до підходу частин прикриття державного кордону).

мал. 2.13. Аеромобільно-патрульні дії (варіант : Роз’єднання ворогуючих сторін).

Аеромобільно-пошукові дії - це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій у визначеному районі з метою пошуку та виведення із ладу (ліквідації) об'єктів (див. мал. 2.14.). Тривалість ведення аеромобільно-пошукових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених завдань.

мал. 2.14. Аеромобільні-пошукові дії (варіант : Проведення у визначеному районі пошуку прихованого розташування НЗФ (баз, складів з озброєнням) з подальшим їх блокуванням і знищенням своїми силами або у взаємодії з головними силами десанту за викликом).

В залежності від умов обстановки, десантно-штурмові та аеромобільні дії можуть вестись як одним із основних способів, так і різним їх комбінуванням.

Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Следующая