МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні етапи становлення і розвитку української наукової термінології





ТЕМА 5. УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

МЕТА:з’ясувати поняття „термін”, значення термінологічної лексики для наукового та офіційного стилів, визначити основні ознаки термінів, їх види, способи творення і джерела виникнення, окреслити найважливіші проблеми сучасної української термінології.

ПЛАН

1. Основні етапи становлення і розвитку української наукової термінології.

2. Термін та його ознаки. Термінологія як система.

3. Види та структура термінів.

4. Джерела та способи творення термінів.

5. Сучасні проблеми української термінології.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Власенко Л.А. Фахова українська мова / Л.А. Власенко, В.В. Дубічинський, О.М. Кримець. – К., 2008.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посібн. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К., 2008.

3. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови / Г.С. Онуфрієнко. – К., 2006.

4. Панько Т.І. Українське термінознавство / Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк. – Львів, 1994.

5. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я. Плющ. – К., 2001.

6. Тур О.М. Українська мова: навч. посібн. / О.М. Тур.– Кременчук, 2010.

7. Українська мова за професійним спрямуванням: конспект лекцій / Н. Жигилій, С. Дорошенко. – Полтава, 2005.

8. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К., 2011.

Основні етапи становлення і розвитку української наукової термінології

Жодне суспільство не може існувати без мови: всі народи і кожна окрема людина живуть у мовній сфері. Рівень розвитку наукової мови впливає на інтелектуальний поступ суспільства, свідчить про стан мовного самовиявлення народу.

Формування наукової мови в Україні відбувалося за несприятливих умов, тому галузеві терміносистеми не розвивалися природно. Умови бездержавності України внеможливлювали становлення науково-технічної, природничої, гуманітарної та мистецької терміносистем.

Зацікавлення науковою мовою в Україні зростало в часи національного відродження. Коли послаблювалися заборони та переслідування, українська наукова мова мала можливість розкривати свій потенціал.

Історія формування української термінології є окремою частиною історії розвитку всієї лексичної системи мови. Розглядаючи формування української термінології, виділяємо п’ять періодів, які яскраво ілюструють зв’язок розвитку лексичної системи мови з історією матеріальної й духовної культури українського народу.

Перший період (ІХ – перша половина ХІХ ст.) є періодом стихійного нагромадження термінологічної лексики. Своїм корінням українська термінологія сягає часів Київської Русі. Українську науково-виробничу, природничу, мистецьку термінологію представлено в загальномовних словниках того часу: „Лексикон словенороський” П. Беринди (1627 р.), „Лексис” Л. Зизанія (1596 р.), „Лексикон латинський” Є. Славинецького (1650 р.) та „Лексикон словено-латинський” Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського (ХVІІ ст.), „Синоніма славеноросская” невідомого автора (ХVІІ ст.). Дослідники термінології не одностайні щодо надання лексиці початкового періоду статусу термінології. Побутує думка про те, що таку лексику слід визначати як професійну з огляду на архаїчність донаукової спеціальної лексики порівняно з науковою термінологією та на образність і неточність.



Другий період (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.) пов’язаний з діяльністю наукових товариств. Із 90-их років термінологічною роботою систематично займається Львівське наукове товариство імені Т.Г. Шев- ченка, метою якого було творити науку українською мовою, що передбачало формування національної наукової термінології. У цей час пожвавлюється термінологічна робота і в Східній Україні. Після 1905 р. у Російській імперії було обмежено дію законів, що стосувалися заборони української мови. Всюди почали створюватися гуртки, що мали на меті вироблення національної термінології (при Київському політехнічному інституті, товариств імені Г. Квітки-Основ’яненка у Харкові, Луганському науковому товаристві). Із цього часу термінологія почала творитися свідомо, оскільки в ній мали гостру потребу фахівці та науковці.

Наступний етап розвитку термінології припадає на 20-і роки ХХ ст. і пов’язаний із діяльністю Інституту української наукової мови. Створення Інституту української наукової мови відкрило новий період у розвитку української науково-технічної термінології, оскільки вперше в історії української мови термінологія розвивалася за визначеним планом та за підтримки держави. Часовий проміжок 1921 – 1933 роки термінознавець А.Вовк назвав „золотим десятиріччям” розвитку української науково-технічної термінології. Цей час характеризується бурхливим розвитком термінотворення, адже тогочасні суспільно-політичні умови сприяли формуванню самостійної потужної мови української науки й техніки. За цей період було опубліковано близько 50 різноманітних словників чи проектів словників із гуманітарних і природничих галузей знань, серед яких „Словник хемічної термінології” О. Курило, „Словник геологічної термінології” П. Тутковського, „Словник технічної термінології” І. Шелудька й Т. Садовського, „Словник природничої термінології” Х. Полонського, „Словник фізичної термінології” В. Фаворського та ін.

Справа розбудови української наукової мови була призупинена у 1933 році. Почалася боротьба з „національним шкідництвом на мовному фронті”. Після ліквідації у 1930 р. найавторитетнішого наукового центру, що координував термінологічну працю в усій Україні, – Інституту української наукової мови, проти української науково-технічної термінології розгорнулася справжня війна. Це ознаменувало початок нового, четвертого, етапу розвитку української термінології. Впродовж 1933–1935 років Інститут мовознавства видавав „Термінологічні бюлетені”, у яких значну частину (14,5 тисячі) українських термінів замінено російськими відповідниками (бурштинянтар, копальняшахта, линватрос), уніфіковано рід запозичених термінів на зразок цих запозичень у російській мові (бензина – бензин, синтеза – синтез, емаль (чол. роду) – емаль (жін. роду). Після виходу цих бюлетенів, які фактично знівелювали багаторічну термінотвірну працю українських науковців, період застою в розвитку української термінології тривав аж до 90-их років ХХ ст.

П’ятий період розвитку української термінології почався з 1991 року, коли Україна стала незалежною державою і всі галузі науки почали послуговуватися українською термінологією. Гостро постала потреба у фахових словниках, їх вихід засвідчив поступову стандартизацію основного корпусу української науково-технічної термінології. За останнє десятиріччя ХХ ст. та початок ХХI ст. в Україні побачили світ понад 600 термінологічних словників. Отже, на сучасному етапі першочерговим завданням мовознавців є внормування наявних термінологій.





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.