 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| кишковими інфекціями (ГКІ).
Харківський національний медичний університет ДІЄТОТЕРАПІЯ ПРИ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ Методичні вказівки Для студентів та лікарів-інтернів
Затверджено на вченій раді ХДМУ Протокол № від 2008 р.
Харків ХНМУ 2008 Дієтотерапія при дитячих інфекційних хворобах: Метод. вказівки для студентів та лікарів-інтернів / Складачі: С.В. Кузнєцов, Т.С. Копійченко, Т.Г. Вовк, А.М. Татаркіна, Н.Ю.Чонка.– Харків: ХНМУ, 2008.–1 с. Складачі: С.В. Кузнєцов Т.С. Копійченко Т.Г.Вовк А.М. Татаркіна Н.Ю. Чонка
Учбове видання ДІЄТОТЕРАПІЯ ПРИ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ Методичні вказівки Для студентів та лікарів-інтернів Складачі: Кузнєцов Сергій Володимирович Копійченко Тетяна Сергіївна Вовк Тетяна Григорівна Татаркіна Ала Миколаївна Чонка Наталя Юріївна Відповідальний за випуск Кузнєцов С. В.
Відомо, що для забезпечення нормального перебігу основних життєвих процесів необхідно введення в організм не тільки достатньої кількості речовин їжі, але і повне збалансування хімічної структури їжі зі станом фізіологічних систем організму, відповідальних за її засвоєння. Харчування забезпечує основні життєві функції організму. До них насамперед відносяться ріст і розвиток, а також обновлення тканей (пластична роль їжі). З їжею доставляється енергія, необхідна для всіх внутрішніх процесів, а також для здійснення зовнішньої роботи і руху. Крім того, з їжею людина получає речовини, які необхідні для синтезу організмом сполучень, що виконують роль регуляторів і біологічних каталізаторів: гормонів і ферментів. Для здійснення цих функцій в різних умовах організму повинні доставлятися харчівні речовини відповідної якості і кількості. Звідсіля витікає основна вимога до раціонального харчування – відповідність кількості і якості їжі потребам людини. При організації дієтотерапії необхідно вносити корективи в кількість і якість речовин їжі, а також в засоби приготування їжі і режим годування. Режим годування залежить від нозологічної форми, тяжкості хвороби і її періоду, стану обміну речовин, віку дитини з урахуванням індивідуальної переносимості їжі та звичок дитини. Кожна дієта має свою характеристику, яка включає: 1. Показання призначення. 2. Цільове призначення. 3. Вміст дієти, який визначається її хімічним складом, набором продуктів і методами кулінарної обробки. 4. Режим годування. 5. Перечень продуктів та блюд, які рекомендовані та заборонені при даній нозологічній формі. Деякі лікувальні столи (стіл№2, №5) мають декілька варіантів дієти, які відрізняються від загальної дієти наборами продуктів і різним ступенем кулінарної обробки. Вони призначені для різних періодів хвороби. Годування дітей, хворих на інфекційні хвороби є одним із самих складних розділів дитячої інфектології. Вірно проведена дієтотерапія при деяких інфекційних захворюваннях - це половина успіху в видужанні дітей. Раціональна дієтотерапія хворих гострими кишковими інфекціями (ГКІ). Дієтотерапія є постійним та ведучим компонентом терапії ГКІ на всіх етапах хвороби. Цілеспрямована дієтична корекція з перших днів захворювання дозволяє не тільки купировати основні симптомі хвороби, прискорювати процеси саногенезу, покращувати фактори загального і локального метаболізму, але і впливає на перебіг та виходи ГКІ. Комітет ВООЗ по боротьбі з кишковими інфекціями активно пропагує необхідність продовження годування (за виключенням коров’ячого молока) хворих дітей, які страждають від діарей, так як значна частина кишечнику зберігає абсорбційну функцію не менш ніж на 60%. Голодні дієти сприяють уповільненню процесів репарації кишечнику, значно ослабляють імунітет. Порушення функцій травних залоз зі зниженням кількості в кишках травних ферментів, на тлі прискореного проходження їжі з верхніх відділків кишечнику в нижні, диктує необхідність застосування продуктів, які легко засвоюються, механічно та термічно оброблених, але бідними шлаками і подразнюючими слизову оболонку додатками. Згідно протоколів діагностики та лікування захворювань у дітей у гострий період ГКІ, рекомендується відмова від водно-чайних пауз. На сьогодні існують 2 режими годування дітей, хворих на ГКІ: - редукований режим годування являє собою зменшення добового об’єму їжі зі збереженням кількості годувань; застосовується при легких формах захворювання, коли об’єм їжі на добу зменшується на 15-20% з його повним відновленням на 3-4-й день; - дозований режим годування зменшення добового об’єму їжі зі збільшенням кратності годувань до 6-10 разів на добу; рекомендується при середньотяжких та тяжких формах ГКІ, при цьому об’єм їжі на добу зменшується на 30-50% із відновленням останнього на 5-7 день. Об’єм разового годування визначається віком дитини, важкістю її стану, наявністю та частотою блювання, преморбідним фоном, виразністю діареї. Раціональне годування є профілактикою розвитку гіпотрофії. Відомо, що діарея є основним чинником розвитку гіпотрофій у дітей, особливо молодшого віку. Цьому сприяє розвиток синдромів вторинної мальабсорбції та збиткового бактеріального росту (дисбіозу кишечника). Дітей першого року життя необхідно годувати малими порціями 7-10 раз на добу. В перший день лікування об’єм годування зменшується на 50% (табл.1). Таблиця 1. Режим годування дітей, хворих на гострі кишкові інфекції
Починаючи з другої доби об’єм разового годування може бути більшим на 20-30 мл, інтервал між годуваннями теж збільшується. Діти повинні приймати материнське молоко, адаптовані та лікувальні суміші (низько- та безлактозні, сойові та суміші з додатком пробіотиків). При кишкових розладах з успіхом застосовуються кисломолочні продукти, в результаті ферментації яких продукт стає здібним інгібірувати патогенну мікрофлору, покращувати всмоктування мікроелементів, перетравлення і засвоєння їжі. Суміші з пре- і пробіотиками: Nan кисломолочний (містить живі біфідобактерії, лактобактерії і термофільні стрептококи), Нірр 2 з пробіотиками (лактобактерії), Детолакт-біфідус (має в своєму складі пребіотик лактулозу), Humana Фольдемільх 2 з пребіотиком (дієтичні волокна галактоолігосахариди), Lasana 1-3 з лактозою, мальтозою і декстринами, які мають біфідогенний ефект, Нутрилак бифи та Нутрилак КМ (збагачені живими біфідобактеріями), Семпер біфідус (з лактулозою). При розвитку вторинної ферментопатії застосовуються низьколактозні та безлактозні суміші: Детолакт низьколактозний, Nan безлактозний, Humana HN, Humana HN mit МСТ, Нутрілон «Комфорт», Семпер Лемолак, Нутрилак низьколактозний та безлактозний та інш. Лактоза–це основний біфідогенний фактор материнського молока. У дитини перших місяців життя основним субстратом для росту біфідогенної флори є залишкова кількість лактози, яка не всмокталася. Лактозаасоціюється з кислотністю випорожнень, посилює абсорбцію і ретенцію кальцію, фосфору и ін. В процесі ферментації деяка кількість лактози конвертується в глюкозу, галактозу і молочну кислоту. При зниженні активності фермента лактази відбувається накопичення збитків лактози, що призводить до змін кількісного та якісного складу мікрофлори. Продукти гідролізу лактози, що не перетравилися, в сукупності з збільшеною кількістю коротколанцюгових жирних кислот, підвищують осмотичний тиск в просвіті кишки і утримують воду в кишечнику. Все це сприяє розвитку діареї. При непереносимості коров'ячого молока застосовуються соєві суміші: Детолакт –соя, Nan соя, Фрисосой , Нутрілак Соя. Окрім раціональної дієтотерапії велике значення в лікуванні ГКІ має своєчасна, вірно проведена оральна регідратація - прийом рідини через рот для попередження або корекції дегідратації, яка виникла внаслідок діареї. Пероральне застосування розчинів у дітей справляє вплив, який нормалізує функцію нирок та сприяє швидкому відновленню маси тіла хворого (табл.2). Таблиця 2. Ориєнтировочний об’єм глюкозо-сольового розчину (в мл) для первинної оральної регідратації дітей з гострими діарейними захворюваннями
Згідно рекомендаціям експертів ВООЗ по боротьбі з кишковими інфекціями, оральна регідратація проводиться глюкозо-сольовими розчинами, які ефективно та швидко компенсують втрати не лише води, а й електролітів, та підтримують нормальний водно-сольовий баланс. Це такі розчини як: Регідрон, Гастроліт, Електроліт, Ораліт, Цитроглюкосолан, Перораль та інш. При ГКІ інвазивного та секреторного типу перевагу потрібно віддавати гіпоосмолярному глюкозо-сольовому розчину з екстрактом ромашки “Гастроліт” та Humana «Електроліт». Фірмою Hipp розроблені морквяно-рисовий відвар «Hipp ORS 200» та Біо-рисовий відвар. Морквяно-рисовий відвар оптимально поповнює втрати рідини і солей та закріплює випорожнення. В Біо-рисовому відварі максимально виражені лікувальні властивості рису – адсорбуюча, загущувальна, закріплювальна і обволікаюча дія. Доцільно застосовувати чаї фірми Нірр: чай з фенхелем, чай з ромашки, шлунковий чай. Дітям старшого віку в гострий період ГКІ призначаються слідуючі варіанти дієти: - Стіл 2 с,в, які включають супи зі слизом, протерті каші, сухарі, кисіль. Кількість білків 60-65 г, жирів - 55-60 г, вуглеводів – 240-260 г. Калорійність – 1740-1890 ккал (табл.3,4) Таблиця 3 Варіанти дієти №2с, яка застосовується в ОДІКЛ м. Харкова
Таблиця 4. Варіанти дієти №2в, яка застосовується в ОДІКЛ м. Харкова
- Стіл 2 а призначається в стадії репарації кишечнику або при легкому перебігу хвороби з початку патологічного процесу. Кулінарна обробка щадяча. В раціон входять м’ясні та рибні відвари, овочеві супи, відварене протерте м´ясо, риба, каші, кисіль, пудинги. Кількість білків 80-85 г, жирів - 80-85 г, вуглеводів – 320-350 г. Калорійність – 2380-2575 ккал. (табл.5) Таблиця 5 Варіанти дієти №2а, яка застосовується в ОДІКЛ м. Харкова
Дітям не рекомендується їсти продукти, які посилюють перистальтику, бродильні процеси та мають грубу клітковину в своєму складі (чорний хліб, не збиране молоко та каші на ньому, деякі овочі і фрукти). З раціону виключається жирна, смажена і копчена їжа. Широко застосовуються при лікуванні ГКІ яблука, морква, банани, картопля, морква. Прийом фруктово-овочевих страв сприяє більш швидкому зникненнютоксикозу, нормалізації випорожнень, більш короткому терміну хвороби (табл.6.) Таблица 6. Склад блюд і деякі методи приготування
Велике значення має пектин,багатий кальцієво-магнезиальними солями. Пектин - колоїд, він зв’язує воду і набухає, в результаті чого утворюється маса, яка проходячи крізь кишечник, адсорбує останки їжі і бактерії. У кислому середовищі від пектину відщеплюється кальцій, який маєпротизапальну дію на слизову оболонку. Серед фруктів і овочів із раціону виключаються апельсини, мандарини, груші, сливи, бобові, буряк, огірки, кисла капуста, редиска. Рекомендується застосування киселів, желе, компотів із сухофруктів, мусів. Серед круп повинні превалювати гречка, рис, манна крупа. Вівсяна крупа посилює перистальтику кишечнику, тому в гострий період ГКІ вона не застосовується. Кількість цукру в їжі повинно бути обмеженим, так як він сприяє розвитку бродильних процесів. Застосовують для пиття 3-5% розчини цукру. Пшеничний хліб вживають в період розпалу хвороби в вигляді сухарів, житній хліб дозволяється лише в періоді реконвалесценції. При кишкових інфекціях в результаті діареї губиться велика кількість білків, що призводить до розвитку гіпопротеінемії. Тому вже в початковій стадії хвороби при зменшенні симптомів інтоксикації необхідно вводити достатню кількість білків. Призначається сир, м’ясо (телятина, курятина, крільчатина), не жирні сорти риби, яйця, тверді сири. У м’яких та твердих сортах сиру утримується велика кількість кальцію, що сприяє покращенню всмоктування в кишках. Жири хворим на ГКІ на протязі всього періоду хвороби призначаються в незначній кількості і лише в вигляді олії та вершкового масла. Треба пам’ятати, що в призначенні дієти хворим на ГКІ велике значення має індивідуальний підхід до вибору продуктів харчування. Необхідно ураховувати вік хворих, їх масу, тяжкість та перебіг хвороби, вираженість тих чи інших симптомів захворювання, а також індивідуальну переносимість продуктів. Дієтотерапія хворих на вірусні гепатити Велике значення в виходах вірусних гепатитів (ВГ) має дієтотерапія. Хворий повинен додержуватися дієти № 5а та № 5 в залежності від періоду хвороби і важкості її форми. Останнім часом з'явилося немало прибічників того, що при ВГ немає необхідності в жорсткому дотриманні дієти, оскільки печінка не є суворо дієтозалежним органом. Значно більше дотримувати дієту змушують порушення функції інших органів і систем, що розвиваються у хворих на ВГ та наявність хронічної патології. Дієта повинна бути повноцінною, легко засвоюватися, висококалорійною і по можливості фізіологічною. Забезпечується кількість калорій за рахунок білків (1,5-2 г/кг маси на добу), жирів (0,8-1,8 г/кг маси на добу), вуглеводів (4-5 г/кг маси на добу). Половина білків, що надходять з їжею повинні бути рослинного походження. Тривале обмеження тваринних білків та різке зменшення кількості жирів в раціоні дитини затягує період реконвалесценції, знижуючи резистентність організму регенераторну та гликогеноутворчу функції печінки. При достатній кількості білку в печінці відбувається достатнє накопичення його в гепатоцитах, що попереджує розвиток жирової дегенерації клітин. При наявності токсикозу необхідно призначення на 1-2 дні цукрово-фруктової дієти з достатнім введенням рідини: солодкий чай, 5% розчин глюкози, компот із сухофруктів. Вуглеводи, які легко засвоюються, сприяють інтенсифікації процесу гликогенезу в печінці, що покращує функціональний стан гепатоциту, а рідина забезпечує дезінтоксікацію організму. В перші 3-5 днів жовтяниці з раціону виключаються м'ясні блюда, недостаток протеїні в цей час компенсується призначенням не жирного м'якого сиру: дітям до 3 років – 50-100 г на добу, старшим – 200-300 г. (стіл №5а-табл.7). Таблиця 7. Варіанти дієти №5 а, яка застосовується в ОДІКЛ м. Харкова
Набір продуктів, які входять в стіл №5 а, забезпечує вікову фізіологічну потребу дитини в основних інградієнтах їжі.
Таблица 8. Склад блюд і деякі методи приготування
Кулінарна обробка (варені та протерті блюда) сприяє зменшенню механічного подразнення шлунку і кишечнику та покращенню процесів перетравлення. Хліб застосовується пшеничний, вчорашньої випічки. Необхідна кількість вітамінів забезпечується свіжими фруктами, соками та овочами (табл.8). При зменшенні симптомів інтоксикації дітей переводять на стіл № 5 (табл..8-10). Таблиця 9. Приблизний добовий набір продуктів (брутто в грамах) для приготування столу № 5 для дітей раннього віку
Включаються м'ясо (нежирна телятина, курчатина, крільчатина) і риба не жирних сортів(щука, судак, тріска) в вигляді пюре, фрикаделей, котлет на пару. Супи протерті, готовляться на молоці та овочевих відварах. Виключаються овочі, які мають грубу клітковину і визивають метеоризм (капуста, ріпа, редька). Гарніри варяться до м'якості, протираються. Яйця застосовуються лише в вигляді парового омлету. Таблиця 10. Варіанти дієти №5, яка застосовується в ОДІКЛ м. Харкова
У періоді реконвалесценції показане часте (5-6 разів на добу , суворо в один і той же час) харчування, що сприяє формуванню позитивного рефлексу на відтік жовчі. Необхідно пам'ятати, що однаково небезпечні як передчасна відмова від додержання дієти, так і необґрунтоване тривале її додержання, що обмежує надходження в організм цінних харчових речовин і створює значний психологічний дискомфорт.
Дієтотерапія хворих на бактеріальні та вірусні повітряно-крапельні інфекції Не менш серйозного підходу потребує і призначення дієти при різних бактеріальних та вірусних повітряно-крапельних інфекціях. Дієтотерапія при скарлатині основується на характері та глибині змін, які відбулись в організмі дитини і будується з урахуванням нормальної кількості білку і декілька зменшеним рівнем жирів (з повним виключенням тугоплавких жирів) та вуглеводів. З перших днів хвороби зважаючи на наявність ускладнень зі сторони нирок, призначається дієта з обмеженням солі при нормальному співвідношенні харчових інгредієнтів (білки:жири:вуглеводи як 1:1:4-5). В раціон включаються вегетаріанські і молочні супи. М'ясо (за винятком свинини, баранини), риба (не жирні сорти) призначаються в відвареному вигляді або з застосуванням пару. Каші готуються на незбираному молоці. Кількість тваринних жирів складає 65-75% (в віці від 3 до 14 років) , білок вводиться в основному за рахунок молочних продуктів (молоко, кефір, сир). Починаючи з 4-5 дня хвороби в раціон включають овочеві салати, тушковані овочі з додаванням олії 5-19 г в залежності від віку дитини. Така ж дієта зберігається на весь період реконвалесценції – до 24-25 дня. Обов'язково виключаються гострі, кислі, солоні продукти, копченості, жарені м'ясні та рибні страви, приправи та пряності. При появі септичних ускладнень кількість тваринних білків в добовому раціоні дітей збільшується на 10-15% по відношенню до норми. При алергічних ускладненнях в вигляді нефропатії або дифузного гломерулонефріту призначається дієта, рекомендована для хворих на гломерулонефріт . В періоді реконвалесценції (2-3 тижні після клінічного видужання) в цілях зменшення сенсибілізуючого впливу харчових продуктів та ушкодження тканини нирок і м'язів серцю, з раціону виключаються гострі, кислі, солені, копчені продукти, екстрактивні речовини, харчові алергени. Дієтотерапія при дифтерії залежить від періоду хвороби, її тяжкості, місцевих проявів та ускладнень. При легких локалізованих формах дифтерії годування дітей проводиться як при скарлатині. Їжа повинна бути помірно теплою, механічно обробленою, число годувань і об'єм повинні відповідати віку дитини. Дієта при середньотяжких і тяжких (поширених) формах дифтерії з явищами специфічної інтоксикації, змінами серцево-судинної системи, функції печінки, нирок, надниркової залози передбачає виведення із організму патологічних метаболітів, рідини, усунення порушень кислотно-лужного балансу. Для цього з перших днів хвороби в раціоні хворих збільшується кількість тваринного білку на 10%. Крім того необхідно проводити фруктово-цукрові дні з застосуванням фруктів, які мають значну кількість калію в своєму складі. Кількість солі зменшується. Число годувань в гострому періоду зростає до 8, в подальшому знижується до 6 за добу. Останнє годування повинне бути за 2,5-3 години до сну і складається з кефіру або інших кисло-молочних продуктів, соків. З раціону виключаються м'ясні відвари, екстрактивні речовини, какао, кофе, гострі та жирні блюда. При дифтерійному крупі в гострому періоді їжа повинна бути рідкою, помірно теплою, 8-10 раз на добу. Через виражену кисневу недостатність для підвищення процесів безкисневого окислення – гліколізу- призначаються чай з 5% цукру, солодкі фруктові та овочеві соки. При покращенні стану дітей дієта швидко розширюється до вікової. При менінгококовій інфекції в добовому раціоні підвищується кількість тваринного білку на 5-10%, в 1,5-2 рази –вітамінів з обов'язковим включенням вітаміну А і каротиноїдів в вигляді морквяних відварів, соків, супів. Для профілактики автосенсібілізації із дієти треба виключати екстрактивні речовини і харчові алергени. Їжа хворих на назофарингіт повинна бути мало підсоленою, помірно теплою, напіврідкою, без екстрактивних речовин, гострих приправ. Калорійність та співвідношення харчових інгредієнтів повинні відповідати віку дитини. При тяжких формах менінгококової інфекції число годувань збільшується до 8-10 разів, об'єм зменшується до 80- 50 мл. У дітей першого року життя застосовуються адаптовані суміші, грудне молоко, кефір. Дієта розширюється поступово при покращенні стану з введенням сиру, овочів, каш, молочних і фруктових супів, парових м'ясних і рибних котлет, соків і фруктів. У дітей старшого віку розширення дієти проводиться швидше. Дієта реконвалесцентів включає значну кількість вітамінів, свіжих фруктів, овочів, соків. На 1,5-2 місяці з раціону виключаються копченості, екстрактивні речовини, гострі та жирні блюда. При появі резидуальних змін приймається до уваги їх глибина. В раціоні підвищується кількість білку на 0,3-0,5 г на 1 кг маси дитини на добу, вводяться каротиноїди, вітамін А, соки, фрукти. Дієтотерапія хворих на коклюш займає одно із головних місць в його лікуванні і суттєво впливає на перебіг і вихід хвороби. Добовий раціон хворих відповідає віковому калоражу і нормальному співвідношенню харчових інгредієнтів. В момент кульмінації тяжкості кашлюку (2-3 тиждень хвороби), коли з'являється блювота з кашлем, зростає киснева недостатність, розвивається анорексія, вірно проведена дієтотерапія, особливо у дітей раннього віку, має важливе значення. Годування повинне бути дозованим – через 2 години по 50 мл зцідженого грудного молока або адаптованих сумішей. По мірі покращення стану дієта розширюється і на протязі 7-10 днів доводиться до вікової. Діти старшого віку при частій блювоті також повинні приймати їжу 8-10 разів на добу, але порції треба зменшувати до 80-100 мл, що забезпечує більш швидку евакуацію продуктів з шлунку. У зв'язку з підвищеною проникливістю стінок судин хворим на кашлюк показано призначення відварів шипшини, соків, фруктових пюре. Вітряна віспа може перебігати з ураженням слизових оболонок порожнини роту, стравоходу з розвитком ерозій і афт. Тому при годуванні їжа повинна бути рідкою, помірно теплою, механічно та хімічно щадною, без подразнюючих екстрактивних речовин і приправ. При розвитку менінгітів та менінгоенцефалітів застосовується режим годування, який рекомендується при менінгококовій інфекції. Паротитна інфекція супроводжується різкою біллю при жуванні, зменшенням салівації, зниженням функцій залоз шлунково-кишкового тракту і, насамперед, з утягненням в патологічний процес підшлункової залози. Їжа повинна бути механічно та хімічно щадною з нормальним за віком калоражем і співвідношенням харчових інгредієнтів. Призначається молочно-рослинна дієта з включенням фруктів, овочів. Дітей треба частіше поїти фруктовими соками, відварами сухофруктів, теплим чаєм з 5% цукру. Якщо паротитна інфекція перебігає з панкреатитом то дієтотерапія набуває велике значення в загальному комплексі терапії. На протязі першої доби призначається голодна дієта (проводиться парентеральне годування), оральна регідратація розчинами 5% глюкози, сольовими розчинами. На другий день призначаються молочні суміші через 3 години по 50-70 мл і часткове парентеральне годування. В подальшому рекомендується молочно-рослинна дієта з обмеженням жирів і білків. Білки вводяться за рахунок молочних продуктів і частково з паровими стравами з нежирних сортів м'яса і риби. Діти повинні получати фрукти, овочі з обмеженням капусти, картоплі, цибулі, виключенні бобових, меду, солодких компотів і варення. При перебігу паротитної інфекції з розвитком серозного менінгіту дієта призначається як при менінгококовій інфекції. Грип характеризується розвитком загальнотоксичного і кишкового синдромів та судинними порушеннями. При розвитку інтоксикації призначається дозоване годування 8-10 разів за добу рідкої, помірно теплою їжею. Крім того проводиться оральна регідратація глюкозо-сольвими розчинами в співвідношенні 1:1, а у дітей першого року життя 1:2. При появі повторної блювоти, проносу дієта проводиться згідно рекомендаціям по годуванню дітей з кишковими розладами. Дієта розширюється повільно і лише в кінці тижня дорівнюється по калоражу і співвідношенням харчових інгредієнтів віковим потребам. Їжа повинна бути механічно та хімічно щадною, включати овочі, фрукти та соки. Вірусні інфекції (грип, парагрип, аденовірусна інфекція та інші ) у дітей раннього віку часто супроводжуються синдромом стенозуючого ларинготрахеїту (крупу) з розвитком інспіраторної задишки і кисневої недостатності, що утруднює годування дітей. Їжа призначається дрібно 8-10 разів за добу, повинна бути рідкою, теплою, механічно та хімічно щадною. Для пиття застосовуються соки, відвари сухофруктів, чай з 5% цукру. Після зникнення симптомів крупу дієта швидко розширюється згідно віку дитини. Складений на основі сучасних наукових вимог дієтичний раціон є невіддільної і дуже суттєвою частиною загального плану лікувальних заходів при всіх, без винятку, захворюваннях. Лікувальне годування є тим обов'язковим фоном, без якого все інше, навіть саме активне лікування, не може бути достатньо ефективним. |
