Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ Кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПОЛТАВА – 2О15 ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 Тема: Ідентифікація небезпек Мета: Вивчення джерела небезпеки та їх класифікація, небезпечних та шкідливих вражаючих факторів, небезпечні зони. Звіт студента за виконану роботу: письмовий аналіз джерел небезпеки та їх класифікація, небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів і небезпечних зон та співбесіда з викладачем після її перевірки. План заняття 1. Структурна схема «Людина- життєве середовище». 2. Класифікація небезпек. 3. Охарактеризуйте вражаючі, шкідливі, небезпечні фактори. 4. Які критерії встановлюються для визначення рівня надзвичайної ситуації? 5. Назвіть основні рівні надзвичайних ситуацій та дайте їхню характеристику (наведіть приклади) 6. Назвіть та охарактеризуйте класи надзвичайних ситуацій за характером походження подій ВСТУП Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів Небезпека – це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей. При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу «все впливає на все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе. Джерелами (носіями) небезпек є природні процеси та явища, елементи техногенного середовища, людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину – природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальніта соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища. Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин). Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). До соціальних джерел небезпекналежать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: * бродяжництво, * проституція, * п’янство, * алкоголізм, * злочинність тощо. Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті. Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни. І все ж більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Ось лише невелика їх частка: · природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; · природно-соціальні небезпеки – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші; · соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія. Наявність джерела небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов’язково повинна бути спричинена якась шкода чи пошкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шкода. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров’ю, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор. Під вражаючими факторами розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути * фізичні, в тому числі енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля, електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об’єкти, що рухаються з великою швидкістю або мають високу температуру тощо), * хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять до руйнації об'єктів життєвого середовища), * біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми), * соціальні (збуджений натовп людей) та * психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі та небезпечні. Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні (рис. 1). Основні групи факторів. Їх основна характеристика: 1. Фізичні О підвищена швидкість руху повітря О підвищена або понижена вологість О підвищений або понижений атмосферний тиск О недостатня освітленість О конструкції, що руйнуються О підвищений рівень статичної електрики та ін. 2. Хімічні О хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані: твердому, газоподібному, рідкому О які різними шляхами проникають в організм людини: через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизисті оболонки О які за характером дії виділяють таки речовини: токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію 3. Біологічні О макроорганізми: рослини та тварини О мікроорганізми: бактерії, віруси, грибки, найпростіші 4. Психофі- О фізичні перевантаження: статичні, динамічні зіологічніО нервово-психічні перевантаження: розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці ,емоційні перевантаження Рис. 1. Основні групи небезпечних та шкідливих факторів Взаємозв’язок між джерелом небезпеки, небезпечною ситуацією (небезпекою) та небезпечним фактором показано в табл. 1.1. Таблиця 1.1 Джерела небезпеки, небезпечні ситуації (небезпеки) та вражаючі фактори Джерело небезпеки | Небезпечна ситуація (небезпека) | Вражаючий фактор | Війна | Наліт бомбардувальників | Бомба Бомбові уламки | Електрична мережа | Обрив лінії електропередач Дотик до оголених контактів Коротке замикання | Напруга струму; електричний струм Електричний струм Підвищена температура; вогонь | Повінь | Затоплення населеного пункту | Високий рівень води Низька температура | Автомобіль | Керування в нетверезому стані Порушення правил руху Несправність | Автомобіль, що рухається Автомобіль, що рухається Залежно від виду несправності | Слід також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. Своєю чергою, вражаючі фактори можуть спричиняти утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпек. Приклад. Газова плита на кухні становить загрозу отруєння, пожежі та вибуху. Отже, вона може розглядатися як джерело небезпеки. Коли ж через якісь обставини будуть залишені відкритими конфорки, і газ, що заповнив приміщення, вибухне, з’являються інші джерела небезпеки та інші небезпечні фактори, а саме: елементи будівлі, що руйнується, полум’я, чадний газ тощо. Для того щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або умова, своєрідний «пусковий механізм», при якому потенційна небезпека переходить у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки, реалізації потенційної загрози є тріада «джерело небезпеки – причина (умова) – небезпечна ситуація». Небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис. 2 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини та небезпечної зони. І 11 III IV Рис. 2. Графічні варіанти взаємного розташування небезпечної зони 1, зони перебування людини 2 та засобів захисту 3. Варіант І ілюструє найбільш небезпечну ситуацію, коли людина, яка не має засобів захисту або не використовує їх, знаходиться у небезпечній зоні. При варіанті ІІ небезпека існує лише у місці суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт тощо), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період. У варіанті III небезпека виникає тільки у випадку порушення засобів захисту 3. Повну безпеку, точніше, прийнятний рівень ймовірності прояву небезпеки, гарантує лише варіант IV, наприклад, дистанційне керування технологічним процесом. Отже, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов: · небезпека реально існує; · людина знаходиться в зоні дії небезпеки; · людина не має достатніх засобів захисту, не використовує їх або ці засоби неефективні. ХІД РОБОТИ: 1. Ознайомитися з характеристикою одного з видів гідросферних стихійних лих – повінню. Повінь – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв. Суттєвим фактором, який сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні рубки призводять до збільшення стоку в 2–2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст. На річках України повені формуються за рахунок зливових опадів. Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при сильних вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Ці повені небезпечні передусім своєю раптовістю, інтенсивністю, висотою хвилі та високим підйомом води. Наслідки повеней: · затоплення шаром води значної площі землі; · ушкодження та руйнування будівель та споруд; · ушкодження автомобільних шляхів та залізниць; · руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем; · загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур; · вимивання родючого шару ґрунту; · псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо; · загроза інфекційних захворювань (епідемії); · погіршення якості питної води; · загибель людей. Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо. Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше. Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб – влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10–15 днів до початку льодоходу. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеням – ландшафтно-меліоративні заходи. ♦ отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в небезпечне місце – на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади); ♦ якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в небезпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель; ♦ для того щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо); ♦ коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати допомоги. 2. Визначити, до якого з видів джерел небезпеки відноситься повінь. 3. Які комбіновані види небезпек викликають повені? 4. Охарактеризувати джерела цих небезпек. 5. За рис. 1 вступу охарактеризувати природу небезпечних та шкідливих факторів, які викликаються повенями. 6. Визначити перелік можливих небезпечних ситуацій, небезпечних та шкідливих вражаючих факторів, що можуть бути викликані повінню. Джерело небезпеки | Можливі небезпечні ситуації | Вражаючі фактори | фізичні | хімічні | біологічні | психофізіологічні | Повінь | | | | | | 7. За рис. 2 вступу охарактеризувати можливі 4 варіанти взаємного розташування зони перебування людини відносно небезпечної зони повені. 8. За яких умов може виникати найбільш небезпечна ситуація для людини під час повені? Контрольні запитання 1. Що таке індекс людського розвитку і з чого він складається? 2. Поясніть від чого залежить рівень безпеки конкретної особи? 3. Основні положення теорії безпеки людини 4. Класифікація надзвичайних ситуацій 5. Чим зумовлений поділ несприятливих факторів на уражаючі, небезпечні та шкідливі? 6. Що розуміють під природними небезпеками ? 7. Що розуміють під техногенними небезпеками ? 8. Що розуміють під соціальними небезпеками ? 9. Що розуміють під комбінованими небезпеками ? ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 |